МА́РШАЛ, ЛА,
Ма́ршал, ла, м.
1) Маршалъ.
2) = Маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 407.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МАРШАЛІ́ВНА, НИ, →← МАРЧУ́К, КА,